…Зачинив я вуста, наче скриньку Пандори,
І не вимовив жодного слова за рік.
Цим гріхи, на які я пожадливо хворий,
У свині залишатися твердо прирік.
Бо сказати щось більше за Слово - не зможу,
А дурниць намолоти на осуд - ще й як!
Тож мовчанням я волю виконую Божу
І за сторожа тиші узяв переляк.
Бо не те нас руйнує, що входить іззовні,
А оте, що з нутра хоче вийти у світ.
І у реченнях помсти ховаються кровні,
І у кожному слові є свій динаміт…
31.10.2015
Зачинив
© Copyright: Александр Зубрий, 2015
Свидетельство о публикации №115103101125
Свидетельство о публикации №115103101125
Рецензии
