Брати
Люблю я рідну Україну,
Поля її зелені та ліси,
Люблю її широкую долину
І рідних птахів голоси.
Я рано вранці прокидаюсь-
Від тиші душу роздирає.
Я був там і знов збираюсь
Та діти і дружина ще не знає.
Не можу я спокійно спати,
Коли на брата брат пішов.
Я маю дати брату знати,
Що він у дім не так прийшов.
У нашім домі панує спокій
І радісно дзвенять дитячі голоси,
Шумлять мов Дніпр широкий.
Пшениці в полі- більше чим роси.
У нас в країні є моря і ріки,
Багато сала й чорної землі,
Корови гуси та індики-заїки,
Дерева вищі, ніж куполи в Кремлі.
У нас є гордість та любов до неньки
Ми ворогу її нізащо не здамо.
На карті вам здалось що ми маленькі?
Чи може в оці вашім ми більмо?
Тож знай ,брати ви наші,«рідні»,
Що вас вродила Київськая Русь-
Кидатись будете на всіх,мов злидні,
Доки не спомните хто ваш дідусь.
31,10,2015рік
© Copyright: Русаков Александр 1, 2015
Свидетельство о публикации №115103110819
Свидетельство о публикации №115103110819
Рецензии