Якби ти знав, як я сміялась, мій коханий,
Коли ти плакав, увібравши тугу Світу,
Як дуже довгими, столітніми ночами
Молила Небо, щоб діждатись зойку-крику…
Я реготала, мій коханий, безупинно,
Коли возносився сльозами ти у Вічність…
Я грала ролі винних, суддів і безвинних
З тобою разом у виставі пересічність…
Я насолоджувалась щиро, мій коханий,
Коли свою ти розбивав недоторканність,
Коли Людиною відбувся між Богами,
Коли відчув в собі Життя багатогранність…
Якби ти знав, коханий мій, мій незрівнянний,
Як все Єство моє і Дух торжествували,
Коли у Долю повертався нездоланним,
Коли в Любов тебе ридання вивільняли…
29.10.2015
Якби ти знав, як я смiялась, мiй коханий
© Copyright: Катерина Жебровська, 2015
Свидетельство о публикации №115103005695
Свидетельство о публикации №115103005695
Рецензии
Дякую за Вашу увагу!
Дякую за підтримку!
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 03.11.2015 18:18 Заявить о нарушении
Дякую за підтримку!
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 03.11.2015 18:18 Заявить о нарушении