Летить життя...

Летить  життя, як пісня над рікою,
Дзвенить, відлунює, несе свою печаль.
Дається  доля гіркою, легкою,
Але життя завжди чомусь нам жаль.
Сумуємо за юними роками,
Які злітають, як річний туман,
І в статусі вже татуся і мами,
Летять роки, мов смерч, чи ураган.
А ми в ділах своїх простих, буденних,
Все поспішаємо кудись і біжимо,
У клопотах в своїх завжди численних,
Кудись несемось, значить, живемо.
Життя! Життя! Даєш ти нові ролі,
Ми вже бабусі стали й дідусі,
Душа болить, в суглобах чути болі,
Мої дівчата посивіли всі.
Летить  життя, як пісня над рікою,
Дзвенить, відлунює, несе свою печаль,
Бо всі пливуть  за річкою живою,
Яку  ховає  вічності вуаль.


Рецензии