"Ми завжди будем разом" - казав ти.
І разом йшли ми до мети,
Лиш вчора,не збагну ніяк чому,
Ти взяв й забув належу я кому!
Кому присвячується моє серце
Глибоке,кришталеве лиш твоє озерце?!
Ти взяв той ніж із слів
І різав прірву ту між нами як умів.
Старанно ранив мою душу,
Але до тебе навіть з раною я рушу.
Відкрию ці обійми як завжди,
Дам випити живильної води.
Ти можешь бути з ким захочеш,
Цим тільки душу мою топчеш
Та тільки почуття ти не уб'єш,
А крові ти моєї надіп'ш.
Ми завжди будем разом...
© Copyright: Марина Павлухина, 2015
Свидетельство о публикации №115102700674
Свидетельство о публикации №115102700674
Рецензии
