Крізь посохле, пожовкле, пожухле
Пробивається свіже, зелене…
Віджило своє темне, поглухле…
Розвивається Благословенне
Без питань, без прогнозів і страху,
В Землю сіяне Сонцем і Небом,
Не чекаючи лаврів чи краху,
Не рахуючи втрати-потреби…
Йде у ріст від тепла і від Світла,
Набирається впевнено Сили…
Хоч стеблинка не товща, ніж нитка,
Кореневище мріями живить…
Крізь пожухле, посохле, пожовкле
Пробивається свіже, зелене,
Відчуває Любові потоки,
Що крізь нього надходять на Землю…
25.10.2015
Крiзь посохле, пожовкле, пожухле
© Copyright: Катерина Жебровська, 2015
Свидетельство о публикации №115102609693
Свидетельство о публикации №115102609693
Рецензии