Похмурі будні трапляються часом.
Вони, як камінь у горлі, давлять вже давно,
Тримають міцно і трощать золотокрилі гадки у лайно.
Врешті, прийде свято – треба веселитись!
Розігнати сірі хмари – сонцю посміхнутись,
Бо коли в наступне вийде воно-ясне?
***
Вже під вечір розійдуться святні гості.
А ти приляг, поспи трішечки,
Хай мрії збудуться, тримавшиї з малечку.
Ходи, мандруй, пізнавай, раюй …
Цей увесь світ для того є,
Чого нам тільки не достає?
Перед святом
© Copyright: Лексий Пономарь, 2015
Свидетельство о публикации №115102609582
Свидетельство о публикации №115102609582
Рецензии
