Застелило обманом глаза

(Свободный перевод с украинского стихотворения Ольги Иващенко.
Свидетельство о публикации  на портале Стихи ру. за №115090810095)

Застелило обманом глаза,
И земля под обломками стонет,
Будто  девичья льётся слеза,
В ней седея,  страна моя тонет.

Птичий гомон не слышен давно,
Дымом насквозь пропитаны дали.
Пули звонко влетают в окно,
Ветер носит известья  печали.

И летают известий листы,
Из  пропитанной горем  папиры.
На них  грустные строки мечты,
И страданья обломанной лиры.

Только слышно как щёлкнет затвор,
Вылетают  пустые  обоймы.
Взгляд поникнет на землю в упор,
Покрасневший от слёз, неспокойный.

Натерпелась  родная страна,
Сколько горя легло ей на плечи.
И  не скоро придут времена,
Чтоб не прятать сынов от картечи.

Застелило обманом глаза
И земля под обломками стонет
Будто  девичья льётся слеза
В ней седея, страна моя тонет.

Октябрь 2015г

Застелили оманою очi...
Иващенко Ольга
 Застелили оманою очі,
 Під уламками стогне земля.
 Наче сльози роняє дівочі
 Посивіла країна моя.

 І не чутно вже гомін пташиний,
 Бо задимлено наскрізь усе...
 Тільки чутно, як постріли линуть,
 І як вітер нам звістки несе.

 Розлітаються звістки листами...
 На просочений горем папір
 Нам лягають сумними рядками
 Ці слова під уламками лір...

 Тільки чутно, як клацають вгору
 Металеві обойми наскрізь...
 І усі опускають додолу
 Свої очі, червоні від сліз...

 Натерпілася сива країна -
 Стільки горя ці плечі несуть...
 І ховати останнього сина
 Доведеться нескоро, мабуть...

 Застелили оманою очі,
 Під уламками стогне земля.
 Наче сльози роняє дівочі
 Посивіла країна моя.
 2015г
Картинка из интернета: https://yandex.ru/images/search