Затягли хмари, небо,- в чорне.
Та й вiтер сильний, листя горне.
Та й рiчка,мить у мить шумить...
Не зупиняючись на мить.
Горять вогнi що в небо линуть,
Кричать птахи,що нас покинуть.
I в теплу далечiнь злетять...
Летять птахи, кричать...кричать.
А я дивлюсь, вдивляюсь марно,
Чудове все,таке пригарне.
Ось так i линуть в далечiнь...
Та втома каже, вiдпочинь.
Високо так злiтати в небо...
Не треба крихiтко, не треба.
Та чи зупинюсь я не знаю...
Тож б'ю крилом i в вись злiтаю.
(Понкратова.О.В.)
Затягли хмари, небо, - в чорне
© Copyright: Лена Грама, 2015
Свидетельство о публикации №115102611928
Свидетельство о публикации №115102611928
Рецензии