Хочеться пташкою вмить полетіти,
У відкрите вітрами мокре вікно,
Та в вирі скажених емоцій згоріти,
Поринувши в роки забуті давно.
Відчути теплий подих солоного вітру,
Дитинство відцвіле знайти у зірках
І знати, що життя щастя не зітре,
Не сховає у загублених снах.
Ось вона я! Ще й досі жива,
Навіть із пораненим крилом,
Лечу, тримаючи мрію, щаслива
Борючись із смутком і злом.
Нехай і двері переді мною закриті,
У світле майбутнє і щастя без меж,
Та все одно зловлю короткі ці миті,
Коли відкрите вікно непідкорених веж!
Вiдкрите вiкно
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115102503857
Свидетельство о публикации №115102503857
Рецензии