Де ти...
ведуть у нікуди
туди
де ти
Думки кладуть незримі рельси до висоти
щоб падати
до пустоти
де ти
Навіщо спогадами зковуєш зап`ястя?
дай упасти,
пропасти.
Я пам`ятаю, що тобі байдуже,
навіть дуже,
але все вже.
невже...
Та я пробачила і ти...
не до кінця ж пустий,
прости,
пусти
Дозволь лежати на холодному битоні,
не в полоні,
не в долонях,
хай без долі -
наволі
А ти вдягайся потепліше -
не зігрію більше,
як раніше
крок...
тиша.
Свидетельство о публикации №115102503535