Прориваться вранці кірзь призму умовності
Кольорове проміння яскравих надій.
Серед попелу снів, у світах беззмістовності,
Коли часу бракує, усе одно мрій.
Набридає мені подолання непевності
Та аналіз своїх же дурних помилок,
Але знаю: від виру ілюзій даремності -
І до білої смуги лише один крок.
Якщо шлях перешкоди нові заготовлює,
І годинника стрілки не збіглися в ритм,
Поступово життя, наче фенікс, оновлюю,
Винаходячи прихисток в дивності рим.
Навіть як підвела перевірка гіпотези,
І, прокинувшись, бачиш саму пустоту,
Краще не зволікать, не стояти на протязі,
Але протягом днів зберігати мету.
Посвящение подруге-сестре Машеньке
© Copyright: Еленушка Жукова, 2015
Свидетельство о публикации №115102405488
Свидетельство о публикации №115102405488
Рецензии
