куди iти далi?..

 

…чиї запитання осінньої ночі
туманом лягають і душу морочать?..
хиткі, непрозорі хвилюють уяви,
даремно лякають… щораз безпідставно
приходить чекання безмежне, як спогад,
про те, що забулась в смеркання дорога…
на обрисах долі присутність любові,
малюнки про нас із тобою безмовні…
вартують безсонням, складають поеми,
глузують із когось, але не з дилеми:
«бути?» «не бути?» куди іти далі,
коли божевілля не має моралі?..


Рецензии
Вперед, все вперед, збиваючи ноги,
Нехай навіть темно, не видно дороги,
Уява лякає чи скрізь божевільні...
Вперед треба йти, щоб стали ми вільні!!!

З Теплом,

Людмила Сухинец   25.10.2015 17:05     Заявить о нарушении