Ти чуеш, друже?

                Тебе прошу,мій друже,чуєш?
                На цьому світі ти не злись
                Бо гість ти тут,ти тут існуєш
                Ти чуєш,друже,з цим змирись.


Рецензии
Слова, слова… Як мячики кидаєм
Одне до одного. Забувши про одне:
Для когось, кого зовсім ми не знаєм,
Це слово, може, каменем стає.

Прислухаймось до розуму й терпіння.
Доволі сипати словами без кінця.
Для спілкування нам вони потрібні,
А не щоб бити ними по серцях.

Наталья Лапушанская   10.11.2015 20:56     Заявить о нарушении
Ух,які класні слова і до того ж правдиві.Велике спасибі Вам Наталья за візит.Успіхів Вам на творчій ниві.З повагою,Володимир.

Владимир Олийнык   10.11.2015 22:45   Заявить о нарушении
Дякую, що відгукнулись, Володимире. Я взагалі російськомовна , але моя рідна мова - українська мова. І цей вірш - самопереклад http://www.stihi.ru/2015/10/31/3059

Моїй рідній мові,
українській мові

1
Мово мого дитинства,
Мово тернопільчан!
Жвава, співоча, барвиста...
Як же тебе не кохать?

2
Рідна мово моя!
Ти пробач, що пишу не тобою,
Бо російською мовою звикла
І думать, й писать,
На російській я вчилась
Пірнати в знання з головою.
Полюбила її.
Та не хочу тебе забувать.

3
Як мало слів я знаю українських,
Щоб думку свого серця передать.
Бо розмірковуєм ми з серцем на російській.
Як же мені - себе перекладать?

... Перекладати, як перегортати,
І, може, ця сторінка вже в руках.

Наталья Лапушанская   10.11.2015 22:53   Заявить о нарушении
Як від такого творіння,не підуть мурашки по шкірі.Здорово Наталія,я Вас прекрасно розумію і зрозумів,що Ви справжня україночка.Ви вибухнули,що тільки означають такі слова:Прислухаймось до розуму й терпіння.
Доволі сипати словами без кінця.
Для спілкування нам вони потрібні,
А не щоб бити ними по серцях.

Владимир Олийнык   14.11.2015 10:34   Заявить о нарушении
Дуже вдячна. З повагою

Наталья Лапушанская   15.11.2015 18:04   Заявить о нарушении