Позолотить холодне сонце
Смарагдове волосся лісу,
Шукаю марно копмромісу
У розмаїтті роздоріж.
Мій дощ працює охоронцем,
Він береже осінній спокій
На скелі сумніву високій,
Щоб змити пил з полів скоріш.
Прийде повільно розуміння
До тебе, чи читач, чи автор,
Що не сьогодні і не завтра,
Колись повернеться весна.
Як застигаюче проміння
На склі прозорого графина,
Тікає світла половина
Із меж квадратного вікна.
***
© Copyright: Еленушка Жукова, 2015
Свидетельство о публикации №115102201004
Свидетельство о публикации №115102201004
Рецензии
