Я тут, зализую твої найболючіші рани,
І шкіра твоя між щетин як травневі тюльпани.
І стогну, наступаю на граблі, і стогну,
І тлію в судомах, як туберкульозна.
Вона ніжно до шкіри твоєї торкається?
Я кричу, я ридаю, зламаюсь. Не каюся.
Я прийняла б у спину ще з сотню ножів,
Тільки б ти цього хотів
Тільки б ти цього хотів.
***
© Copyright: Анастасия Онищук, 2015
Свидетельство о публикации №115101911460
Свидетельство о публикации №115101911460
Рецензии