холоднi зорi

Холодні зорі у низькому небі,
Мов велитенські сині світляки,
Уяву п'ють мою, витягуючи з мене,
Із під свідомості, незвичні,
Неначе й не мої думки.
І небо наче вже не над, а піді мною,
І я не я - світляк посеред світляків.
Я зірка і повз мене сині зорі,
І світ інакший, світ країни-навпаки.
Це на Землі живу, немов чужинка,
Шукаю розумінь і спільну мову,
А тут серед зірок я просто зірка,
Я розумію їх, вони мене, і я тут вдома.
Це на Землі живуть ненависть, заздрість, біль,
Це тільки на Землі існує зрада.
Це люди думають: живуть.
А то живуть людські страхи.
Це люди думають про себе, що боги,
Але ж - комахи.
І знизу дивляться в холодне чорне небо
На велитенських синіх світляків:
"Які ж холодні зорі... Це є ж треба!"
Й дурні не знають, що холодніших за людей
У Космосі нема істот і не було за всі роки.


Рецензии
Глибокий, дуже глибокий твір!
Людяності нашій планеті.
Добрих людей на шляху

Крылья Любви   18.04.2017 20:23     Заявить о нарушении
Багато хто обминає цей вірш... Людям важко зрозуміти, закладену в нього, філософію... В ньому описано не особисте моє життя, а життя людей в цілому, в глобальному масштабі... мені хотілося привернути увагу саме на людяність і лише ти єдина з усіх зрозуміла це...
Дякую тобі, моя мудра дівчинка! Від щирого серця дякую!

Наталья Днепровская   19.04.2017 11:53   Заявить о нарушении
Дякую, Наталочка.
Гарного дня тобі

Крылья Любви   19.04.2017 12:51   Заявить о нарушении
Дякую) І тобі також чудового дня!

Наталья Днепровская   19.04.2017 13:10   Заявить о нарушении
дякую, сонечко

Крылья Любви   19.04.2017 19:32   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.