Присмак горя
Все, що після тебе лишилось
Я свободу свою відзнайшла,
Коли ми врешті-решт розлучились.
На небо птахою підіймаюсь,
Все вище і вище до набокраю.
Без тебе жити тепер навчаюсь
Я знайшла спокій, де тебе немає,
Твій голос вже не потрібен мені,
І очі, які гріли душу.
Хочу забути я ця дні,
Не тільки хочу, ще і мушу.
Крізь сльози шепочу: "Пробач"...
За те,що щиро полюбила,
Що всі думки були з тобою,
Що забути тебе не зуміла.
Свидетельство о публикации №115101806821