Люблю тебе я споглядати
У світлий день, у тиху ніч,
З вікна до тебе виглядати,
Стояти із тобою пліч-о-пліч.
Я так люблю спостерігати
За тілом за твоїм струнким!
Широкі плечі обіймати,
Упасти в очі золоті,
Тебе голубить й пригортатись
Душею й серденьком своїм,
Відлуння осені шукати
В чудових обрисах твоїх.
У день ясний чи в ніч побачень
Бентежно я на зустріч йду.
До клена на любов приречена!
Зеленого і золотавого люблю...
Приречена
© Copyright: Саша Моисеенко, 2015
Свидетельство о публикации №115101602807
Свидетельство о публикации №115101602807
Рецензии