Тревожащие мысли вьют клубки.. Из Людмилы Юферовой

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/07/21/199


Тревожащие мысли  вьют клубки:
А кто же я? Откуда?.. всё не ложно?
Затёрты, видно, жизни завитки,
Уже и прочитать их невозможно.

Куда же я?.. беды неясный ком…
И где бивак – на дальнем перевале?
А день за днём ушли за окоём,
И мир бежит быстрей – в какие дали?..

Нет у меня поклажи и затей…
Ветрище выбьет брызги слёз солёных.
Должно быть, я из Божеских детей:
У них всегда расправлены ладони.

Иду я, утомлённая, к меже…
Как страшно, если жизнь там оборвётся…
Всё, что имею – совесть на душе –
Мой важный документ, что сердце бьётся.


Оригинал:


Клубочуться збентежені думки:
А хто ж я є? І звідки? І для чого?
Мого життя затерті сторінки
Вже й прочитати, мабуть, неспромога.

Куди ж я йду? Куди веде біда?
Де той спочинок, що на перевалі?
А день за днем за обрій осіда,
І світ біжить все швидше далі й далі…

Не маю ні валізи, ні грошей…
Вітриська сльози викрешуть солоні…
Мабуть, я й справді з Богових дітей,
В котрих завжди розправлені долоні.

А я все йду, стомившись, до межі…
Як лячно, що життя там обірветься…
І все, що маю – совість у душі –
Важливий документ мойого серця.