Ти боїшся помилятись,
Щоб надалі ідеальною здаватись,
Зневажаєш погані риси і вчинки,
Тому обережна, щоб не вчинити помилки.
Ти настільки охайна в кроках,
І це насправді потрібно для життя,
Але таким чином виносиш собі вирок,
Тому ти самотня - в душі ти одна.
Мимоволі строго судиш інших,
Проте ще строгіше себе саму,
Та люди - вони лише порох, грішні,
Як ти - сумують осінню, чекають весну.
Життя ніколи не буде безхмарним,
Помилки навчають нас і дають нам шанс -
Ще раз зробити те саме трохи краще,
А люди - тільки у відповідь полюблять нас.
Хочеш - не мирись з істинами цими,
Звинувачуй сіре небо у сумі своїм,
І знай - чим більше ми є простими,
Тим більше щастя є там, де наш дім.
Дивися на себе та життя простіше,
Цінуй все, і відчувай від усього насолоду.
Ти обов'язково станеш щасливішою,
І кожен день стане більш загадковим.
14/10/15
Помилятись
© Copyright: Алиса Милаева, 2015
Свидетельство о публикации №115101407162
Свидетельство о публикации №115101407162
Рецензии