Час минає,так швидко минає,
Ніхто не слухає його слова.
Час нестримно всіх лякає
І тремтить чиясь рука.
На хвильку час іноді зникає
І в пітьмі, здається, світло є,
Та журба нас не залишає,
Вона завжди’ є, за’вжди є.
Ти біжиш за вітром і чомусь радієш,
Забувши де і хто ти є,
З усмішкою про щось ти мрієш
І кажеш: « Ні, час іще є!».
Хмари не зникнуть, лиш тому, що хочеш
І сніг не тане без тої теплоти.
Так само ти, живеш, поки не зникнеш.
Не бійся в ногу з часом йти.
Коли повіриш, що час – це саме зараз,
То все навкруг зрадіє, оживе.
Все зміниться, лиш треба вірить,
Цінити час - понад усе.
Час
© Copyright: Рита Нестеренко, 2015
Свидетельство о публикации №115100700859
Свидетельство о публикации №115100700859
Рецензии