Я отпускаю... Из Мирославы Стулькивской

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/03/25/227


Я отпускаю скорби и печали,
Коль не хочу остаться на мели.
Нести в себе и дальше их не чаю:
Устали плечи, тянут до земли…

Я отпускаю горести и муки,
Прощай, гордыня, я сожгла мосты.
От вас навечно утомились руки:
Вы не мои… чужие вы кресты…

Обиды так же отпускаю, боли
И непокой, и страх нежданной лжи.
Отныне места нет в моей вам доле.
Свой крест одна тащить смогу всю жизнь.

И отпущу сомнения с тревогой.
Прощай, тоска, неверия слова.
Не стану я меж миром и меж Богом…
Пусть торжествует воля Божества.


Оригинал:


Я відпускаю смутки  і печалі,
Прощайте всі провини  і  жалі.
Несила вас носити в собі  далі,
Стомились  плечі, гнуться до землі.

Я відпускаю прикрощі і муки,
Прощай же гордість, відчай самоти.
Носити вас мої стомились руки...
Ви не мої... ви є чужі хрести...

Я відпускаю всі образи, болі.
Прощай  неспокій, страху відчуття.
Немає місця  вам у моїй долі.
Свій хрест один нестиму все життя.
 
Я відпускаю сумніви, тривоги,
Прощай зневіра, туга, гіркота.
Не стану я між світом та між Богом...
Хай  Його  воля сповниться свята!


Аватар с удовольствием взяла
у Автора оригинала - спасибо!