Яка ця велич та краса
Карпатськи гори,полонини,
Будиночки стоять,гарнесеньки такі,
І люди там живуть счастливі.
А ввечері такі яскраві зорі
І сонечко стомилося,пішло відпочивать,
Співають цвіркуни,місячна ніч довкола,
Смереки височать,пишаються собою.
А завтра ми підем в похід,
Карпатські полонини,гори кличусь,
І річка Черемош біжить,шумить,
У Водограй зайдемо ми перекусить.
Зійшли ми на вершинну Вежу
Така краса відкрилася очам,
Вся Верховина тут як на долонях
І доня фотосесію улаштувала нам.
Цей дивний край в душі моїй назавжди,
Благословенне місце для людей.
Воно чарівним колориом вабить
І сонце тут таке червоне світить для очей.
я дякую Богу,що друзів знайшла,
вони такі добрі,від Тебе.
Ялинки пухнасті,духмяність така,
Чабрець ми збирали для себе.
Приїдем не раз у гостинний цей край
Зустріти чудовий світанок,
Заграє смерека,Магурка моя
І буде найкращий цей ранок.
Верховина
© Copyright: Александра Галауз, 2015
Свидетельство о публикации №115100507395
Свидетельство о публикации №115100507395
Рецензии