Крик
Безжальні крики людської душі.
Подивись - світло в них меркне,
Як останній подих свічі..
Коли візьмеш мене за руку,
Обернеться в попіл життя,
Починай копати могилу.
Щоб не чути чужого ниття.
Твій дотик повернув до життя,
А слова добивали надію.
Я бачу пекло в твоїх очах,
Лиш погляд і я спопелію.
Вбивае. Чарує. Лишае лиш жах,
Покидае на поталу часу,
Твій голос. Розбитий на крах,
Як стогін не мае сенсу …..
Свидетельство о публикации №115100408981