Ти тяжієш до гострого слова,
Погляд мій ти зведеш на нівець
Ти зі мною неначе хворий
Вічно хмурий...урвався терпець.
Я з тобою як сива жінка:
Вічно тиха, вічно сумна
В мене в думках лише минуле,
Під час навіть забува імена.
В мене було достатньо коханців
Досить чемних, сміливих...пустих.
Існувала неначе мертва,
Серед них не знайшла я живих.
Залучила тебе до долі,
Підпустила до себе на мить
Моя помилка тут очевидна
Серцю боляче, милий, горить.
27. 09. 15
© Copyright: Лера Жураева, 2015
Свидетельство о публикации №115100309534
Свидетельство о публикации №115100309534
Рецензии