Гребанi транки...

Гребані транки, все в очах пливе…
Пітніє тіло, ніби перед смертю.
Невже скоро кінець війні?!
У що я, власне, свято вірю!

Гребані транки, все в очах пливе…
Тіло дрожить як від прокази.
А я хотів би, щоб були це лиш екстази.
Олеся, - дівчинко моя, я тобі вірю!

Гребані транки, хто вигадав їх?!
Набіса нам хімічная отрута?
Тут не хватає тільки джгута,..
Я здав би кров, та кров моя отрута!

Та я для тебе здав би і її.
Ба навіть з паху,
Ти ж бо Королева!
Відвіз тебе б у Місто Лева!
Вінчатися в Домініканському Соборі…

                22 вересня 2015р.
P.S. На фото реальна дуже красива дівчинка, якій і присвячена дана пісня, - Олеся Щербакова. Фото взяте з відкритих джерел (Facebook.com)


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →