Ти, ніби з хмарами переплетена,
Хоч і плекаєш в собі тортури.
Моя довірлива та приречена -
В тобі з'єднались складні натури.
Ти то замріяна, то збентежена,
То необачна ти, то сумна.
Ти непокірна. Часом розбещена,
Один лиш сенс маєш для життя.
В тобі закладені вічні крайності,
Складні конфлікти простих речей
Твоя матерія - світ нереальності -
Вона невидима для людей.
Та лиш для тебе вона відкриється.
Шалений ритм розганяє кров.
Її секрет десь під серцем криється...
Спитаєш: "Що це?" - моя любов.
Любов
© Copyright: Дана Весна, 2015
Свидетельство о публикации №115100100466
Свидетельство о публикации №115100100466
Рецензии
