Такими довгими стали всі ночі,
Не змикаються годинами очі,
Буває щось зі спогадів вскочить,
Так що тіло вже спати не схочить,
Все життя обернулось у казку,
І не знімеш ніяк вже ту маску,
Все навколо таке чорно-біле,
Неприємне, жахливе, не миле,
Куди завтра піду, а хто зна,
Ось чекаю поки прийде весна,
І можливо щось зможе змінити,
Знов стануть кольоровими квіти,
Ну а поки що нічого не чути,
І стискає від холоду груди,
Поки знову ночі безсонні,
І паління на моєму балконі,
Поки що так самотньо і лячно,
Але долі на диво я вдячний,
Треба просто це все пережити,
Від безсилля не зніяковіти.
Затяжная ночь
© Copyright: Алексей Нейлов, 2015
Свидетельство о публикации №115100103625
Свидетельство о публикации №115100103625
Рецензии
