Тебе у мене украли, забрали чужі,
Відібрали рідного брата – ті палачі,
Затоптали жовто – сині стрічки твої,
Народили гнівний настрій моєї душі.
Тебе у мене украли, нелюді ті,
Дріт колючий між нами натягли,
Новий устрій тепер: «Замовчи»,
Пробач, за цих катів на нашій землі.
Тепер святкують, вважають: «Крим – наш»,
Замість курорту, зробили з тебе ангар,
Але так жаль, що віддали тебе можновладці,
Але ти й сам цьому всьому не пручався.
І я надіюсь в найближчий час приїхати,
Й зійти на чистий перон станції «Крим»,
Вдихнути свіже морське повітря,
Й не залишати тебе більше ні на мить.
2015 р.
Станцiя Крим
© Copyright: Танцюра Владислав, 2015
Свидетельство о публикации №115100103077
Свидетельство о публикации №115100103077
Рецензии