Дзвони дитинства

Я співаю свою батьківщину,
Де вишневих садів дивина,
Пісня тата і мами хлібина,
Чорнобривці й калина рясна....
               
У любові нас там сповивали
Руки мами й батьківські слова.
Солов'ї –  колискові співали,
Умивала  – роса лугова.

Немов сон: у садочок вишневий            
На вечерю біжить дітвора…               
Ті вареникм з медом  липневим –
Незабутнього щастя гора!

Ось і гойдалка вгору злітає...
Граєм в "цурки"... Гусей пасемо...
То з дитинства мого виринає
Найрідніше у світі село!

Село рідне  - у серці навічно!
Тато й мама – криниця свята...               
То  -- життя мого світле обличчя,
Що в душі срібним дзвоном  співа.


Рецензии
Дуже рада знайомству з таким самобутнім талантом! Ви, Саша, відображаєте у своїх віршах і мої думки. З повагою Наталія.

Наталья Светлая 7   24.04.2016 16:26     Заявить о нарушении
У слові вареники описка. Оце тільки додивилась. З повагою Наталія.

Наталья Светлая 7   10.01.2017 23:14   Заявить о нарушении