Погасне свічка, зникне біль,
Душа покине грішне тіло.
Як волохата хатня міль
Полине у світи невміло.
Кружляти буде угорі,
Шукати затишку в безодні,
ЇЇ знайдуть поводирі
І проведуть в Врата Господні.
Це буде потім.А тепер:
Вона ще хоче в світі жити,
Вона ще хоче так любити,
Щоб з зазрощів і Бог умер.
Грайлива, ніжна, молода.
Душа ніколи не старіє,
Від почуттів палких хмеліє,
Кипить й нуртує, як вода.
Ще подолаєш бурелом,
Відкриєш щастя таємницю,
Присядеш з нею за столом,
Розкаже казку - небелицю.
За неї Богу помолись,
Щоб довго ще не покидала,
Життя щоб щастям наповняла,
До самої землі вклонись.
Душа
© Copyright: Виктор Гала, 2015
Свидетельство о публикации №115092909201
Свидетельство о публикации №115092909201
Рецензии
