Чому ж тяжко дихать?
повірте не знаю.
І ніби здоровий,
мабуть не хвораю.
Та все ж обвиває,
стискає що сили,
та чорна зміюка,
зміюка насилля.
Чому ж тії люди,
жорстокі як тигри?
Чи їсти нема що?
чи люблять губити?
І ніби все є,
й жили не погано.
Та чешуться руки,
руки кроваві.
Убити, згубити,
спалити домівку.
Забрати останєє,
запити горілкой.
І погляд холодний,
пронизує хаос.
і посмішка злості
розквітне мов парус.
Та парус не білий,
і він не рожевий.
Він чорний мов пропасть,
страшний і скажений.
Дихать
© Copyright: Ваня Брикулець, 2015
Свидетельство о публикации №115092809970
Свидетельство о публикации №115092809970
Рецензии
