Пливе листя по річці
Одиноке листячко пливе
Вода його то вгору, то вниз
Своїми хвилями підіймає.
А листя зелене навесні,
А восени жовтіє .
Не може листя восени не пожовтіти,
Як не може серце матері змовчати та стерпіти.
Не може листя навесні
Не позеленіти, як матір
Рідна сину своєму не простити.
Від втоми листячко
Падає й на землю лягає,
Як дитя на материнські руки,
Адже матір завжди своє дитя
У свої теплі обійми спіймає
Мамина любов
© Copyright: Ильяс Велиляев, 2015
Свидетельство о публикации №115092809047
Свидетельство о публикации №115092809047
Рецензии
