Ну, от і все. Помчала верховіттям,
Немов по морю, хвиля золота.
І теплі дні, неначе справді літні,
З птахами вже у вирій відліта.
Каштанів стукіт по бруківці долу
Найкраще чути, як завжди, вночі,
А вранці обвиває гілку голу
Уже пожовкла линва паничів.
Якась тривога носиться в повітрі,
Хоча, здається, приводу нема.
Мабуть, то шле привіт вже свій одвічний,
Впритул до нас наблизившись, зима.
Лише тополі все ще зеленіють,
Мов вояки в почесному строю.
Вони охороняють в душах мрію,
Вже весняну, і вашу, і мою.
Ну, вот и все...
© Copyright: Александр Афонин 4, 2015
Свидетельство о публикации №115092502666
Свидетельство о публикации №115092502666
Рецензии
