Ви значите себе, як діти Сонця –
Малюєте картини на Житті…
Буття війнулось, наче сива шльондра…
Це не важливо… Страчено гріхи…
Ви йдете через Вічність, мов крізь двері…
Ось – сходинки, що міряють Життя…
Все вищі ноти сіють менестрелі…
А Сонце поруч – в гранях Пізнання…
Ви вже були... У відблисках Любові
Ви слухали і чули голоси,
Що самотужки вирвались з неволі
Й свідомо у Безсмертя перейшли…
Ви – діти Сонця, і Землі, і Неба,
Води, Повітря, Полум’я, Краси…
Крізь Всесвіт повертаєтесь до себе…
Недовго й залишилося… Щасти!
21.09.2015
Ви значите себе, як дiти Сонця
© Copyright: Катерина Жебровська, 2015
Свидетельство о публикации №115092205360
Свидетельство о публикации №115092205360
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.