Апошні перл нясу мо сёння вам... усім сёстрам не пасьпела я раздаць... па завушніцам ганьбы. На жаль... згубілася ў сонме вычварэнцаў, што апантана нас кідаюць на каленцы... а мы , як быццам, і не адчуваем... ні сораму, ні болю і не гневу...а у мяне вось і няма сумневу, што дзень такі ўсё ж настане... і мы паўстанем !
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.