верить...

...понемногу расступается тьма,
в сказочном настроении исчезает ночь,
редеют звезды в синей мгле неба,
это светлеет бледный ландшафт,
просыпается мир и начинает свой день...
но мой сон еще не успел упорхнуть,
молча заглядываю за горизонт вдохновения
до восхода и вижу: моя мечта
еще не озаренная палящим солнцем,
тянется дальше над обеденной тишиной
крыльями моих надежд,
тех тайных желаний -
быть свободным от тягостных дней,
верить в себя, верить тебе!..


вiрити...

Виктор Сурженко

…помалу розступається темрява,
у казковому настрої щезає ніч,
рідшає зірок у синій млі неба,
то яснішає блідий краєвид,
прокидається світ і починає дніти…
але мій сон ще не встиг упурхнути,
мовчки зазираю за обрій натхнення
до сходу і бачу: моя мрія
іще не осяяна палючим сонцем,
тягнеться далі над сніданням тишею
крила моїх сподівань,
отих таємних бажань -
бути вільним від обтяжливих днів,
вірити у себе, вірити тобі!..