Катерина Пасична. Осенние крылья

Осенний голос журавля
на лоскутки так долго рвётся.
Лишилась памяти земля,
упав под грозные колёса.

Неужто я забыть могла
тебя – мой милый, мой хороший, –
тебе навстречу, точно росы,
моя тревога пролегла.

Терзают крылья тишину.
И в мой покой, подобный сну,
ворвался ты – ширококрылый.

Мне сил не надо занимать. –
Сама сумела угадать
я вещий дар, в тебе сокрытый.

Перевод с украинского


Катерина Пасічна

Осінні крила

Осінній голос журавля
на юні клапті довго рветься.
Сама знетямилась земля
і впала під грімкі колеса.

Це потрясіння іздаля —
моя кровинка перелесна.
Тобі навстріч покірні плеса
моя тривога простели.

Осінні крила тишу рвуть,
а Ти зронив свою могуть
в мою осінню синю тишу.

Невже така слабка була?
Але збагнула я мала
Твою казкову силу вищу.


Рецензии