***
Без крику і без зойку, в такт...
Порив...Стук серця...
Все! Померла. Назавжди і навічно.
Так.
Але несамовитий голос кличе:
"Моя кохана, де ти?
Бажана, ніжна і одна...
Моя..."-
Лиш тиша посюди нежива.
І тільки подих весняного повітря
Нагадує, що ще залишилось життя.
Свидетельство о публикации №115091804433