***

Удар...Останній подих...
Без крику і без зойку, в такт...
Порив...Стук серця...
Все! Померла. Назавжди і навічно.
Так.

Але несамовитий голос кличе:
"Моя кохана, де ти?
Бажана, ніжна і одна...
Моя..."-
Лиш тиша посюди нежива.
І тільки подих весняного повітря
Нагадує, що ще залишилось життя.


Рецензии