Встало из могылы вийсько, да нэ нашэ

Українське військо, мов з могили встало,
Загриміло в бубни, в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор сонячно-блакитний...
Прапор України! Рідний, заповітний!

Вільну Україну не скують кайдани:
В обороні волі наше військо встане,
Заревуть гармати, закричать шаблі, -
Не дадуть в наругу рідної землі.

Від дощу, від грому оживе руїна,
Зацвіте квітками вільна Україна,
Творчий Дух народу із могили встане,
І здивують всесвіт лицарі-титани.

Олександр Олесь. 1917р.


Встало із могили військо, да не наше,
Служе не народу, а якійсь параші…
Де ви знали волю? Бачите лиш ману.
Що обороняти? Що дали майдани?

Що з могили вийшло, вийшло то замарно:
НАТО вас засмокче «лицарів» задарма.
Квіткою в могилах стане Україна,
Військо безголове зробить з ней руїну…

Бачив би Олесько, що пани зробили,
Першим заридав би  в прапор України.
Шаблі заржавіли, козаків не стало,
Чуба відпустили, а в душі - лиш  сало…

"...Ой, ти Галю,Галю молодая,
Підманули Галю, та й взяли з собою..."

18.09.2015р.
 

 


Рецензии
Сильно,правдиво и пророчески написали, Виктор! И очень иронично! Дужэ вдячный! Особенно за сало!
С улыбкой и теплом, Анатолий.

Анатолий Моруга   09.07.2025 21:54     Заявить о нарушении
Я тоже три раза шагал на параде по Крещатику!

Анатолий Моруга   09.07.2025 21:58   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.