Держава сьогоднi

"Ми вимагаємо стабільної роботи!..
В нас є родини, й вони теж бажають їсти!.."-
Обличча з виразами люті і скорботи
тих, мітингуючих, чи у селі, чи в місті,-
хтось їх підтримує, багато хто і проти...-

Це Україна двадцять першого сторічча:
держава полюсів й вражаючих контрастів.-
Багатство й бідність поруч, як ось сум та відчай..,
лунають запальні промови активістів,-
люд пересічний й влада, й глибше протирічча...

Терпець урвався..,- що робити громадянам?..
Як їм знайти себе в реаліях сучасних,
як тому бути, хто не став сьогодні паном,
та хто нічого не надбав, крім штанів власних?..-
Потрібна відповідь чіткА: й міським, й селянам...

Знов революція,- вже колотнечі ж досить!..
На Україні пролилося крові море,
але війна.., і смерть, ох, як безжально косить..,
і заглядає все частіш у жИтла горе!..-
То вас зневірений народ вкраїнський просить,

тих, хто при владі..,- на жаль, більше песимізму:
в кінці тунелю щось не бачать - таки світла;
вже як набридли усім хвилі популізму,
що йде від того забрехавшогося кодла,
хто закликає маси до патріотизму...