навіщо ти шукаєш винних
навіщо злий на цілий світ
коханням дорожити треба
а не кидатися на всих
кохання десь само поділось
розвіялось та розмелось
в образах, буднях,метушні
мені так гірко,а може й ні?
а може й ні!не хочу буднів
цих сірих та туманих днів
і мучити тебе,не хочу
не хочу,пустоти очей
я хочу радості та щастя
я хочу потопати в нім
життю радіти-то прекрасно
а навпаки -то страшний гріх
де взяти сили,щоб зібратись
і віднайти,чого нема
допоможи мені піднятись
я,розгубилася,сама.
не знаю,звідки в мене гордість?
що,так кохаю,я себе!
не знаю,що мене тримає
мабуть гординя не пускає
розкрити душу,та простити
на зустріч,крок один ступити
а я не можу,стихло небо
мабуть мені,отак і треба!
кохання
© Copyright: Лилия Гончар, 2015
Свидетельство о публикации №115091410493
Свидетельство о публикации №115091410493
Рецензии