Людина може обійтися без усього,
крім людини.
Карл Людвіг Берне
Він бачив дивний сон:
Земля здалась без бою
Людській несамовитості.
Свій кришталевий трон
І всі ключі від раю
Природа віддала безпристрасно.
Поволі задихнулись небеса
В обіймах електронної банальності.
Ніде ні птаха, ні метелика,
Замість гармонії – гіперкраса,
А замість іграшки – пульт віртуальності
В руці маленького Євгеника.
Та сон є сон – на ранок тане,
Повторного перегляду нема –
Коротка пам’ять у подушки,
Лиш збігла кава неслухняна,
Не лізе в горло круасан,
Бо дивний сон по-дивному й ворушить.
3 січня ‘ 07
Дивний сон
© Copyright: Наталья Турецкая, 2015
Свидетельство о публикации №115091303720
Свидетельство о публикации №115091303720
Рецензии
