Були лічені дні. Та хто їх рахувати смів.
Хіба не той, хто загострив кінцівки стріл?!
Час магічний минув. Більше в світі не буде чудес.
Вовк лишається вовком хоч в шкурі, хоч без.
Метушнею сніжинок розвіються чари.
Якщо програно бій, то і в серці згасають кристали.
Час для себе нових обирає героїв,
Ідеали і сили вже іншого крою.
Як в кордонах добра віднайдуться дірки і лазівки,
Хто лататиме їх без чарівної цівки?
Є ілюзія істин – шляхів нескінченність,
В території змін – ми блукаючі нерви.
(iлюстрацiя - допомога iнтернету та ...CS4 )
Iлюзiя iстин
© Copyright: Юлия Гросу 2, 2015
Свидетельство о публикации №115091104469
Свидетельство о публикации №115091104469
Рецензии
