І знов згадаю …
Згадаю перший дотик донечки, як тільки народила,
І теплоту маленького комочку, що до грудей мені зложили,
І перший плач жаданий й перший шелест пальців,
Згадаю в спогадах приємних, та обніму дитятко любе палко.
Вона росте і нового в житті вбачає,
І норов власний та характер у своїх же вчинках проявляє,
І вже бажання вміло до формовує до дії виконання,
Вона вже, як доросла, хоча й мала по віку у соціальній грані.
А як перебираю новородженній одежку,
До серця милі речі, притискаю, та у спогадах мрійливості блукаю,
Я переповнена до країв щастям, за подарунок донечки у долі,
За мою лялечку дорослу, й таку маленьку в маминих долонях.
И снова вспомню... укр
© Copyright: Злата Боголюбова, 2015
Свидетельство о публикации №115091003539
Свидетельство о публикации №115091003539
Рецензии