Ти кохаєш її,вона іншого любить,
А той ще когось може і це без кінця.
Так любов між людьми недолюблена блудить,
Розбиваючи щастя й тендітні серця.
Скільки горя і мук від простого кохання,
А життя переверне, як вітром скирту,
Погостює й чкурне, підморгне на прощання,
І не клич його вже, воно в іншім саду.
Як його зберегти? Де його заховати?
Щоб ніхто не знайшов і не вкрав уночі,
Вже б рушницю купив, бо не можеш більш спати,
Стережеш кожну мить від кохання ключі.
Якось довго стояв на сторожі,з обіду
В свою скриню заглянув і враз обімлів,
Із під варти втекло,не лишивши і сліду,
Без кохання тепер ти навік овдовів.
І чи знайдеш його, а чи варто шукати?
Може там йому краще, ніж в скрині твоїй?
Хай летить в інший край,буде що пригадати,
Десь нове відшукай і від нього хмелій.
Роздуми про кохання
© Copyright: Виктор Гала, 2015
Свидетельство о публикации №115090908699
Свидетельство о публикации №115090908699
Рецензии