Бора

Олись Лапковский
Перекладу бемоль на сіль       солоних вуст.
Здійматиметься пил піску     від ступень.
Я не відмию чорних ніг,      допоки йду.
Допоки я шукаю ліків,    
                щоб рятувати занепалих.
Солодкий мій,                ти борою пропах
У боротьбі  зі сутністю людини.
У світі ангелів ти  лиш       -    шуліченя,
хоч підкував блоху лівкут,           як бог кульгавий.
Мені тебе шукати  –               не знайти,
хоча знайомі ми вже сотні років.
Шепочеш втомлено: «віки…»,    
                заплющуючи вієві повіки.


© Copyright: Олись Лапковский, 2015
Свидетельство о публикации №115090903478
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Олись Лапковский
Рецензии
Написать рецензию
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Олись Лапковский