З архіву.
Яке воно мені твоє мовчання?
Давно не знав такої гіркоти.
Спливають дні у марнім намаганні
Його причину справжню віднайти.
Найперша з них – твоя образа
На необачні дії і не ті слова,
Квапливі і несправедливі фрази.
Все визнаю, та чи не ти, бува,
Про патоку липку казала щось?
Це тільки привід – теж можливо.
Тобі ним скористатись довелось,
Бо надокучливість всі допустимі
Межі перейшла і «спілкування
В Інтернеті» стало не приємним.
Вже осінь добігає днів останніх.
Ранкова паморозь щоденно
Тепер і на траві, а не лише в мені.
Причини інші також імовірні,
Але про них не буду. Крізь щільні
Покрови хмар не видно зір, ні
Сонця, а ночі й дні повільні і сумні.
Що за причина у мовчання?
© Copyright: Петр Коваль, 2015
Свидетельство о публикации №115090902987
Свидетельство о публикации №115090902987
Рецензии