Ти не шукала зустрічі зі мною
І не просила повернути час.
Ти все як є пустила за водою,
Не хвилювалась, не молилася за нас.
І хоч щоразу ти була сумною,
В очах твоїх ні каплі каяття,
А я і досі не надихався тобою…
В моїх очах – усе твоє життя.
Зайчатком видалась мені, зізнатись мушу,
Яке шукає прихистку й тепла.
Та лиш пустив тебе у свою душу,
Тут лисяча натура й ожила.
Та ти хоч раз сказала люблю щиро?
Хоч раз зізналася без фальші і брехні?
Якщо у першому ж скандальнім вирі,
Пішла й залишила мене на дні…
Лисяча натура
© Copyright: Алла Регент, 2015
Свидетельство о публикации №115090708852
Свидетельство о публикации №115090708852
Рецензии
